Юлія Олександрівна Урсуляк, бухгалтер І категорії нашої поліклініки, активно долучилася до волонтерської діяльності з перших днів війни. “Виготовлення славнозвісних тушонок від медиків воїнам потребує постійного оновлення ресурсів. – каже пані Юлія. – Завжди гостро стоїть питання тари: банки і кришки завжди закінчуються швидше ніж продукти”.
Спочатку Юлія Олександрівна звернулася по допомогу до сусідів, а потім прийшла думка написати у групу однокласників.
“Наш клас дуже дружній. Минуло вже 26 років з того часу, як ми закінчили школу, але не пропустили жодного року, щоб не зібратися всім разом. Та й бачимося значно частіше, ніж в традиційний день зустрічі випускників”, – зазначає колега.
Всі пропозиції старости Юлії Савчук (дівоче прізвище) однокласники охоче підтримують і сьогодні. Тож коли пролунав клич допомогти на добру справу для воїнів, відгукнулися всі. Хто в Чернівцях – підвозив тару і продукти. Хто за кордоном – допомагав коштами. 15 тис грн, понад 2000 банок тушонок і безмір тепла і вдячності воїнам – таким є вклад у спільну справу екс-учнів Чернівецької школи #21. Ними може пишатися класний керівник – Балбачан Лілія Григорівна та однокласник, який воює в лавах ЗСУ, Віктор Атодірєсє.
Виготовлення тушонок в поліклініці стало справжньою фабрикою любові і вдячності нашим воїнам. Протягом майже 2-х місяців війни до неї долучалися і працівники закладу, і пацієнти, і мешканці навколишніх будинків, а нині і всі небайдужі, в тому числі й однокласники наших працівників. Наближати Перемогу всіма зусиллями – то наша спільна свята справа!
