Дніпропетровщина – це Україна

 «Як би не було складно, – залишатися людиною, вірною своїм принципам…»

 Віднедавна все життя Вікторії Мелещук зіткане із чекань: вона чекає з війни чоловіка, брата і племінника. Психологиня, яка надає психологічну допомогу переселенцям та учням, у цей нелегкий час має допомогти в першу чергу сама собі. Вона знає, як це – жити дзвінками і повідомленнями, тож її слова мають вагу, а небуденні поради допомагають вистояти.

 

 Переїхала Вікторія Вікторівна з Дніпропетровської області на Буковину за власним бажанням у далекому 1990. Тут знайшла своє щастя, разом із чоловіком Денисом народили доньку Марину та сина Данилка. З дітьми і сфотографувалася в національних буковинських строях. Кожна світлина – це дарунок для батька на фронт, запевнення у його важливій місії заради дітей, родини, України.

 Вікторія Мелещук долучилася до проєкту від USAID «Підтримка реформ охорони здоров’я», частиною якого є і серія наших календарів, як психологиня. За час реалізації проєкту в заходах взяли участь близько 200 вимушених переселенців. «Бажаю всім повернутися до рідного дому, – каже пані Вікторія, – а поки ми тут всі разом, як би не було складно, залишаймося людьми».

 

Поділитись