Сєвєродонецьк – це Україна
«Я рада знайомству з Буковиною, щаслива взяти участь у фотосесії в народному буковинському одязі, шкода, що через такі прикрі обставини»
Ця вродлива синьоока, світловолоса жінка переїхала на Буковину, рятуючись від війни, яка накрила рідне місто Сєвєродонецьк. Там у Світлани Роменської залишилася квартира, улюблена робота, та найболючіше – могилки батька і матері – важливий зв’язок поколінь.
Її чутлива витончена душа щоразу відгукувалася на пропозицію взяти участь в різних культурно-мистецьких проєктах. І хоча зараз пані Світлана переїхала з Чернівців до Києва, символом нашої єдності залишилися два деревця, посаджені спільно у рамках проєкту «Сади Єднання».
Світлана Роменська знаходила для кожного особливі слова підбадьорення і побажання. Обіцяла приїхати за мирного часу на Буковинську Маланку та відвідати молоді яблунево-грушеві сади у с. Опришени та Біла Криниця. Тож і ми бажаємо пані Світлані якнайшвидше повернутися у мирний український Сєвєродонецьк.
